Національний банк за порушення установами вимог Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” та/або нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що були встановлені за результатами перевірок, в установленому порядку застосовує до установ протягом 6 місяців із дня виявлення Національним банком, але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення порушення, такі заходи впливу: 1) письмове застереження; 2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку; 3) покладення на установу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи установи; 4) штраф; 5) укладення письмової угоди з установою, за якою установа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.
30 липня 2020 року набрала чинності постанова Національного банку України від 28 липня 2020 року № 106 (далі за текстом – Постанова), якою затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу (далі за текстом – Положення).
Так, згідно з абз. 2 п. 1 Положення, його вимоги поширюються на страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжні організації, учасників чи членів платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторів поштового зв’язку; інші установи, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги (далі за текстом – установа).
Положення визначає порядок (п. 2 Положення):
- застосування Нацбанком до установ заходів впливу, передбачених у ст. 32 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі за текстом – Закон);
- пред’явлення Національним банком відповідно до ст. 18 Закону вимог щодо виконання установою законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
- здійснення Національним банком контролю за виконанням установами рішень про застосування заходів впливу, письмових вимог.
Заходи вливу
Національний банк за порушення (невиконання/неналежне виконання) установами вимог Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність (здійснення сукупних або окремих заходів) у сфері запобігання та протидії (далі – нормативно-правові акти), що були встановлені за результатами перевірок (виїзна перевірка, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу)/здійснення контролю за виконанням Рішень/письмових вимог Національного банку, в установленому Положенням порядку застосовує до установ протягом 6 місяців із дня виявлення Національним банком, але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення порушення, такі заходи впливу (п. 6 Положення):
1) письмове застереження;
2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
3) покладення на установу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи установи;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди з установою, за якою установа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі за текстом – угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).
За одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.
Відповідно до п. 7 Положення заходи впливу, що застосовуються Національним банком до установ, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.
При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу Національний банк враховує обставини вчиненого порушення відповідно до вимог, визначених у ч. 7 ст. 32 Закону.
Днем виявлення Національним банком порушення Закону та/або нормативно-правових актів є дата складання документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду (п. 8 Положення):
1) довідки про виїзну перевірку установи (її відокремленого підрозділу) (далі за текстом – довідка);
2) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу установи (далі за текстом – акт).
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Зауважимо, що згідно з п. 10 Положення рішення має містити інформацію про реквізити документа, у якому зафіксовані порушення, факти, що свідчать про вчинення установою порушень, з посиланням на конкретні норми Закону та/або нормативно-правових актів.
Рішення/письмова вимога Національного банку оформляються в установленому Національним банком порядку та є обов’язковими для виконання.
Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування – 30 липня 2020 року (опубліковано: Офіційне інтернет-представництво Національного банку України від 29.07.2020 року).