Мова вищої освіти: юридичний погляд

Питання використання державної мови в Україні вже давно викликає дискусії у громадськості. З прийняттям у 2019 році Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» значно розширилось правове поле для обґрунтування правомірності чи протиправності використання мови в різних сферах життя суспільства.
Сфера освіти не є виключенням, зокрема, використання української мови у навчальних закладах часто підіймалось ЗМІ. Тож, розглянемо з юридичної точки зору якою мовою мають спілкуватися студенти та викладачі в стінах закладів вищої освіти.
Використання мови у навчальних закладах регулюється кількома нормативно-правовими актами, серед цих Конституція України, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Закону України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту».
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Поряд з цим, в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Дана норма кореспондується положенням статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і статті 48 Закону України «Про вищу освіту». Таким чином, законодавство тричі наголосило, що «мова освітнього процесу – українська».
Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Таким чином, освітній процес має відбуватися виключно державною мовою, тобто українською. Така вимога встановлена Конституцією та законами України, яких як педагогічний склад так і здобувачі вищої освіти мають неухильно дотримуватися.
Проте, в даному випадку диференційованим є обсяг використання мови здобувачами вищої освіти, тобто студентами і, відповідно, викладачами, адже з точки зору мовного законодавства правове регулювання щодо цих суб’єктів значно різниться.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» керівники закладів освіти всіх форм власності та педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
Педагогічні працівники виконують свої службові обов’язки у робочий час, який встановлюється правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу. Таким чином, протягом робочого часу (який визначається, наприклад з 9 до 17 години) викладач зобов’язаний застосовувати саме українську мову.
Важливо, що за порушення цієї вимоги передбачена адміністративна відповідальність. Відтак, відповідно до ч.2 ст.188-52 КУпАП порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови у сфері освіти тягне за собою штраф від 3400 грн до 5100 грн, або попередження, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року використання не української мови педагогічний працівник отримує штраф від 8500 грн до 11900 грн.
Протокол про вчинення такого адміністративного правопорушення може скласти представник Уповноваженого із захисту державної мови. Справа розглядається Уповноваженим із захисту державної мови (мовний омбудсмен).
Зміни до КУпАП набрали чинності лише 16 липня 2022 року, а тому судова практика наразі не має прецедентів застосування ст.188-52 КУпАП до освітян. Фіксування першого порушення найбільш імовірно потягне за собою лише попередження, але за неодноразове, систематичне порушення мовного закону вочевидь буде накладено грошове стягнення.
Отже, на рівні закону в Україні існує заборона керівникам та педагогічним працівникам закладів освіти спілкуватися протягом робочого дня іншою мовою, окрім як української, що забезпечується адміністративною відповідальністю.
Щодо використання мови студентами – ситуація дещо інша. Як вже зазначалось за законодавством України мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Отже, в даному випадку варто з’ясовувати саме обсяг поняття «освітній процес», протягом якого студенти мають спілкуватися українською.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.47 Закону України «Про вищу освіту» освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у закладі вищої освіти (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості. Положення про організацію освітнього процесу затверджується вченою радою закладу вищої освіти відповідно до законодавства.
Таким чином, обсяг поняття освітнього процесу встановлюється на рівні вищих навчальних закладів внутрішніми нормативними актами.
Більшість навчальних закладів України визначають освітній процес через академічні години, які відводяться для проведення лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять та інших видів робіт.
Таким чином, можна дійти до висновку, що студенти зобов’язані спілкуватися українською мовою саме протягом академічних годин, які є складовими освітнього процесу. Разом з цим, до академічних годин не включається перерва між парами та перерва між академічними годинами пари (за наявності). Отже, для студентів передбачається обов’язок спілкуватися українською мовою саме під час пар, а на перервах можливим є використання і інших мов.
Коментарі щодо мовного питання в одному із закладів вищої освіти країни для ЗМІ надав керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Евріка» Андрій Шабельніков. Сюжет за наступним посиланням: