Аліменти є досить широким поняттям і охоплює немалу кількість виплат, окрім сплати коштів одним з батьків для забезпечення неповнолітньої дитини. Відтак, важливо знати, що право дитини на отримання аліментів зберігається за нею і після досягнення повноліття. Таким чином, розглянемо в яких випадках можна розраховувати на утримання дитини після 18 років та які особливості їх нарахування.
Оскільки, справи з приводу виплати аліментів займають левову частку справ, на розгляді місцевих загальних судів – в Україні сформувалась досить стала судова практика з цього питання.
Відтак, у своїй постанові від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18 Верховний Суд детально розглянув виплати аліментів дитині у зв’язку з продовженням навчання після досягнення нею повноліття.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Зокрема, статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись як в добровільному порядку так і в судовому, за відсутності згоди другого з батьків.
Важливо, що стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 Сімейного кодексу Україниздійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.
Отже, рішення суду за яким аліменти сплачувались до повноліття втрачає свою силу по досягненню дитиною вісімнадцяти років, а отже потрібно готувати іншу позовну заяву.
Щодо суб’єкта звернення, передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має як той з батьків, з ким проживає дочка, син так і самі дочка, син, які продовжують навчання.
Верховний Суд наголошує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Оскільки, при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину застосовуються загальні положення призначення аліментів – можливий гарантований розмір аліментів на одну дитину в такому випадку не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
2) продовження ними навчання;
3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;
4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Таким чином, Верховний Суд наголошує, що при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину мають враховувати наступні особливості:
можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином;
мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження;
можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Окремо варто зазначити, що в питанні аліментів є зібрання належної доказової бази. В даному випадку, належним чином підтвердити потребу дитини в матеріальному забезпеченні можуть перш за все відомості другого з батьків про доходи, якими не можна в повній мірі забезпечити дитину, вартість навчання, підтверджена банківськими виписками, оплата місця проживання, підручників, інших необхідних речей. Таким чином, важливо пам’ятати, що право дитини на отримання аліментів не припиняється по досягненню вісімнадцяти років, а тому як вона сама так і один з батьків можуть заявляти про продовження грошового утримання дитини за наявності описаних у статті підстав.