Вітчизняні автомобільні дороги вже давно є предметом активних дискусій серед населення. Найбільш гостро питання належного стану доріг піднімається у водіїв, автомобілі яких стали жертвами бездоріжжя. ДТП навіть незначної тяжкості завжди приносять неприємності та небажані витрати. Проте, якщо причиною ДТП була не вина водія, а невідповідний стан автомобільної дороги – відшкодовувати збитки повинен орган, під управлінням якої знаходиться автошлях.
Для початку варто звернути увагу на загальні положення відшкодування збитків, що застосовуються до більшості випадків та які передбачені Цивільним кодексом України. Відтак збитками є перш за все витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відтак, цивільним кодексом презюмується, що майнова шкода відшкодовується особою, винною у її заподіянні. Проте, в такому випадку виникає питання доказовості ряду обставин, сукупність яких дає підстави пред’являти особі вимогу про відшкодування збитків.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Важливо, що тягар доказування лежить в такому випадку на позивачу. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Як зазначалось, однією з необхідних умов відповідальності винної особи є причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відтак, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Таку правову позицію навів Верховний Суд у Постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17.
Щодо автомобільних доріг, то законодавством передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Закон України «Про автомобільні дороги» дає пряму вказівку на управлінців автомобільними дорогами загального користування, зокрема це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами, забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.
Таким чином, утримання доріг в належному стані, безпечному для руху транспортних засобів є прямим обов’язком відповідних органів.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
Положенням про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2014 № 439 передбачено, що Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності.
За змістом пунктів 5, 11 Правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.
Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити – невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
Отже, із наведених положень випливає, що у випадку заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Важливо лише встановити, хто саме відповідає за стан дорожньої ділянки на якій були заподіяні збитки.
Хотілося б, щоб такий механізм відшкодування збитків внаслідок ДТП взагалі не застосовувався в цивілізованій країні, проте, поки стан доріг залишає бажати кращого – водіям варто пам’ятати хто ж несе відповідальність за пошкоджене авто.